Впровадження методу проектів в початковій школі (з досвіду роботи)

   Учитель – це скрипаль дитячих сердець:

 як поведе смичком, таку мелодію і почує.
                                                                    ( В.О.Сухомлинський)

Маленькі чомусики вперше приходять до школи. Вдивляюся в допитливі оченята малечі. В одних бачу цікавість, у інших мерехтять вогники пустунчика. І от починається навчання. Малята йдуть до школи з великим бажанням, і батьки бачать, що дітям добре у школі. Усі мої першокласники перебувають на різних рівнях розвитку, і той, хто відстає від своїх однолітків, ні в чому не винний. Учні опанують матеріал кожний у свій час. Стараюсь бути для шестирічної дитини джерелом не тільки світла, а й тепла. Особливо намагаюся зігріти цим теплом тих, хто недоотримав його у дошкільному дитинстві. Першокласник, як правило, такий, яким його бачить учитель. Він схожий на квітку, яка розкривається назустріч сонцю. Якщо до нього підходити з любов’ю й вірою в успіх, він повертається до вчителя своєю світлою стороною. Ідучи до школи, дитина прагне чогось нового, радісного для себе, сподівається на успіх і чекає похвали від учителя. Чи можна зробити так, щоб школа стала «золотим часом»  у житті кожної дитини? У класі створюю доброзичливу атмосферу, не виділяю кращих та не висміюю гірших, вчу співпереживати, допомагати, жити за правилами маленької шкільної сім’ї. Прагну , щоб кожен урок сіяв у дитячих душах добро та красу, формував би людяне в людині. Піднімають настрій, створюють позитивний настрій на уроці хвилинки радості.

Знайомство з дітьми, своїми майбутніми першокласниками, починаю з п’яти років. Проводжу збори батьків, знайомлюся з їхніми сімейними традиціями, системою виховання. Знайомлю батьків з «Батьківською педагогікою» В.Сухомлинського, «Золотими» правилами виховання…

Сьогодення вимагає від педагогів переосмислення багатьох освітніх канонів. Школа потребує ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини і сучасним потребам суспільства. Саме тому нині є актуальним звернення до гуманістичних основ педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського. Працюю за принципом Василя Олександровича «Виховання без покарання». Адже оцінка – це нагорода за працю, а не покарання за лінь. «Не можна допускати, щоб оцінка перетворювалась для дитини на  пута, що сковують її думку,» - писав В. Сухомлинський.

З 2008 року працюю над методичною проблемою: «Впровадження проектної технології на уроках природознавства і основ здоров’я.»

Провідна наукова ідея:

 Пошук і впровадження новітніх технологій у формуванні компетентнісного підходу до виховання і розвитку компетентної особистості, здатної до створення та аргументації власної точки зору на підставі аналізу та зіставлення інших точок зору, думок, фактів, законів, закономірностей, інформаційних джерел.

Актуальність досвіду:

формування компетентнісного підходу, пов'язаного з вихованням і розвитком компетентної особистості, здатної діяти осмислено, орієнтуючись у мінливому навколишньому світі з виробленими цінностями;

 надання учням можливостей міркувати, зіставляти різні точки зору, формулювати та аргументувати власну точку зору, спираючись на знання фактів, законів, закономірностей, вироблених наукою, власних спостереженнях, досвіді;

 підвищення мотивації до навчання;

 уміння створювати і реалізовувати власні навчальні проекти;

 творчо і нестандартно розв'язувати навчальні ситуації;

 бути толерантними до іншої точки зору.

Наш час ставить нові вимоги до людини – її життєвої компетентності, розвитку потенційних можливостей в світі, який постійно змінюється і розвивається. Від людини сьогодні потребується в першу чергу – творча активність – феномен, який не властивий жодній машині, адже пов'язаний не тільки з запам’ятовуванням та розумінням, але й породженням нового. В той же час педагогічна практика – це сьогоднішня реальність: діти ростуть, розвиваються, ідуть до школи і батьки сподіваються на такі освітні послуги, які б відповідали не просто сьогоденню, але й були спрямовані на майбутнє їх дітей. Упродовж певного періоду своєї пе­дагогічної діяльності я прагнула зро­зуміти: що для цього необхідно робити ? як це робити?

 На власному досвіді переконалася, що сутність сучасного уроку поля­гає не лише в змісті, а й у методиці його побудови, використанні нестандартних форм навчання, які вчать дітей мислити, розмірковувати, аналізувати, робити висновки, здобувати глибокі й міцні знання, застосовуючи їх на практиці. Головне завдання своєї педагогічної діяльності я бачу у тому, щоб не «донести», «пояснити», «показати» учням, а організувати спільний по­шук вирішення завдання, яке постало перед ними.

 Що може бути краще для становлення особистості, ніж відчуття успіху й особистої значущості у процесі своєї праці? Одним із таких методів, які відповідають вимогам повноцінного розвиваючого середовища, є метод проектів.

 Метод проектів — освітня технологія, спрямована на здобуття учнями знань у тісному зв'язку з реальною життєвою практикою, формування у них специфічних умінь і навичок, використання здобутків у конкретній практичній діяльності. Педагоги різних країн, що розробляють даний метод, прагнуть подолати дистанцію між школою й життям, теорією й практикою. Німецький педагог А. Флітнер характеризує проектну діяльність як навчальний процес, в якому обов`язково беруть участь розум, серце і руки, тобто осмислення самостійно набутої інформації здійснюється через призму особистісного ставлення до неї і оцінку результатів в кінцевому продукті.

 Основні завдання проектної технології - не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; сприяти учневі у здобутті комуникативних навичок; прищепити уміння користуватися дослідницькими прийомами; робити висновки.

Учні початкової школи мають лише елементарні знання, досвід, і тому, плануючи роботу із впровадження проектної діяльності, я враховую не тільки вік і можливості учнів, а ще й залучаю до цієї роботи батьків. Реалізую ці ідеї як у суто виховній так і в навчальній діяльності.

 Завдяки втіленню технології проектування, учні набувають навичок пошукової роботи через практичну, самостійну та колективну роботу з додатковою довідниковою літературою та інтернет ресурсами; мають можливість розв’язати безліч проблемних ситуацій та застосувати отримані знання на практиці; отримують позитивний досвід групової роботи, а також усвідомлюють значимість діяльності кожного для результату загальної справи; оволодівають значним арсеналом методів дослідження; набувають комунікативної компетентності.

 Проект — це «п'ять П»

 Проблема — Проектування — Пошук інформації — Продукт — Презентація. Є шосте «П» проекту — його Портфоліо, тобто книга, в якій зібрані всі матеріали проекту: результати дослідницько-пошукової діяльності, схеми, малюнки, фотографії.

Схема технології проектного навчання - пять етапів:

 І етап. Підготовка. Визначення теми і мети проекту.

 ІІ етап. Планування. Знайомство з джерелами, засобами збору та методами аналізу інформації, засобами представлення результатів.

 ІІІ етап. Збір інформації. Спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент.

 ІV етап. Аналіз інформації, формулювання висновків.

 V етап. Подання й оцінка результатів. Усний, письмовий звіт та оцінка результатів.

 Роботу над проектами починаю з першого уроку вивчення теми. Спочатку обговорюємо з учнями їх назви, потім – основні завдання і план роботи. Також проводимо підготовчу мовну роботу з тем проектів, виконуємо тренувальні вправи. Упродовж вивчення теми учні збирають додаткові матеріали, опрацьовують окремі питання, проводять консультації. Проектна діяльність передбачає роботу в колективі. Великий інформаційний і технологічний обсяг проектів примушує їх об’єднуватися в групи. Така ситуація сприяє становленню, формує соціалізовану особистість, працюючи у команді діти вчаться взаємодіяти один з одним. Вирішувати можливі конфлікти, набувати навичок естетичного міжособистісного спілкування, брати відповідальність за вибір рішення, аналізувати результати діяльності. Останній урок – захист проектів– кульмінація всієї дослідницької роботи. Проводиться він за участю всіх співавторів проектів. Запрошуються гості: учні інших класів, батьки, вчителі. У ході захисту проектів учні вчаться чітко і переконливо викладати інформацію, захищати свою точку зору, ставити питання, слухати один одного. Багатьом дітям такі виступи допомагають повірити у свої сили, у себе. Презентація проекту сприяє подальшому розвиткові творчої роботи, позитивної мотивації і є засобом виховання впевненості у собі.

 Використання комп’ютера на уроках та в позаурочний час відкриває для учнів нові можливості оформлення проектів: створення мультимедійних презентацій у програмі Microsoft Power Point. Ця програма дозволяє створювати презентації у вигляді слайд-шоу, презентації з гіпертекстом, включати звук, відео та різні види графіки. Кількість учнів, які користувалися компьютерами в першому класі складала 15% від всіх учнів, в четвертому класі виросла до 100%.

Велика роль відводиться учителю. Авторитет учителя базується на вмінні стимулювати ті види розумової активності дітей, у яких вони самі особисто зацікавлені заради успіху у практичній діяльності. Учитель стає ініціатором цікавих починань, винахідливості і творчої фантазії. Мій досвід роботи над проектами показав, що виступати вчителеві в такій ролі значно важче, ніж «викладати» заздалегідь розфасовані порції знань за підручниками, задачниками та ін.. Я вважаю, що основною метою вчителя є не передача знань, а організація пошукової діяльності учнів. Вчитель сам повинен володіти методами досліджень, вміти висувати гіпотези, шукати розв’язання проблем, він повинен бути зацікавлений у інтелектуальній діяльності, мати високу культуру мислення, бути терплячим.

 Протягом 2008-2014 навчальних років ми з учнями розробили проекти різні за формою, спрямованістю. Такі як: "Зелена аптека", "Безпека в школі", "Ми – пасажири унікального космічного корабля «Планета земля», «Здоров’ю дитини – зелене світло!»,  "Ось такі ми першачки", "Осінь йде по Україні", "Твори своє щастя", "Зимонька, зима", "Нехай не буде від вогню біди", "Цікава математика", "Що належить до природи? Жива і нежива природа" та інші.

Я звернулась до цього методу тому, що він дає можливість в стінах школи формувати творчу особистість, пробуджує і розвиває в дитині талант, дає можливість дітям осмислено застосовувати свої знання, реалізує їх соціальні потреби, формує мотивацію до навчання. Я впевнена в тому що, якщо учень у школі не навчився сам нічого творити, то і в житті він завжди буде лише наслідувати, копіювати…

Отже метод проектів допомагає маленьким школярам набувати ключових компетентностей, без яких їм не обійтись в житті, незалежно від обраної у майбутньому професії. Початкова школа – це не місце підготовки майбутніх дорослих, а місце, де дитина живе і вчиться жити в складному навколишньому світі, працювати, спілкуватися, здобувати необхідні знання. Учитель і учні йдуть цим шляхом разом, від проекту до проекту.

 Проектне навчання ніяк не повинно ставати певною панацеєю. Я вважаю, що елементи проектного навчання варто використовувати як доповнення до інших видів навчання,  як засіб прискорення росту в особистісному вимірі.

Моє покликання – малюки!

Я люблю своїх малюків за те, що вони є, люблю такими, які вони є. Не хочу їх змінити, а хочу розкрити та розвинути все найпрекрасніше, що в них є. Я просто живу разом з ними, змінююсь разом з ними, радію і страждаю також разом з ними. Для своїх учнів я прагну бути не тільки вчителем, який дає знання. Я хочу і роблю все для того, щоб вони розуміли: поряд з ними їхній надійний друг, захисник і порадник. Сію в дитячі серця розумне, добре і вічне!

Дорогий мій колего!

Маю надію, що мій скромний досвід стане тобі корисним, педагогічні родзиночки будуть втілені у життя інших діточок. Пам’ятай, щоб стати справжнім учителем – треба пройти школу сердечності – протягом тривалого часу пізнавати серцем усе: чим живе, що думає, з чого радіє і чим засмучується Ваш вихованець. Це одна з найтонших речей у нашій педагогічній справі. Якщо Ви наполегливо оволодіваєте нею, Ви будете справжнім майстром!

 Багато чого я навчилася у своїх  наставників, ще більше у своїх товаришів, та найбільше – у своїх учнів. Працюю вчителем друге десятиліття. За цей час були і злети, і прикрощі… Але я ніколи не пошкодувала про  ту професію, яку обрала. Щаслива я, що моя доля – діти!

                                А діти – це і щастя, і турбота,

                                Відповідальність і тривога теж,

                                Без відпочинку й вихідних робота,

                                Любов така, яка немає меж!

Література:

 Додусенко Н.О., Нетужилова І.В. Проектна діяльність в початковій школі-Х.:Вид.група «Основа»,2010 - С.4-13.

 Мариновська О.Школа векторного проект - дизайну.-Івано - Франківськ,2008. -104с.

 Онопрієнко О., Кондратюк О.Метод проектів у початковій школі.- К.: Шк.. світ,2007 - С.4 - 39.

 Онопрієнко О. Управління проектною діяльністю молодших школярів.//Початкова школа. 2005. -№4.-С.14-16.

 Освітні технології: Навч.-метод. посіб./О.М. Пєхота, А.З Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; за заг. Ред. О.М.Пєхоти.-К.:А.С.К., 2001.-256с.

Підласий І. Як підготувати ефективний урок:Кн.. для вчителів.-К.:Рад.школа,1989.-204с.

Романовська М. Метод проектів у виховному процесі: Метод.посіб.-Х.:Ранок,2007.-160с.